Миколайчики польові (Eryngium campestre)

Миколайчики польові (Eryngium campestre);
перекотиполе, переполошник, колючка;
синеголовник полевой

Багаторічна сірувато-зелена ко­люча рослина родини зонтичних. Корінь веретеновидний, довгий. Стебла до 60 см заввишки, роз­галужені. Листки жорсткошкірясті, нижні — черешкові, верхні — сидячі, трійчасті, з глибокоперистороздільними сегментами. Су­цвіття рідке, зонтиковидне; зубці чашечки закінчуються довгим колючим вістрям, пелюстки білу­ваті. Плід — двосім'янка, еліпсовидна, по ребрах з гострими лу­сочками. Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Ростуть на степових схилах, біля шляхів або як бур'ян на полях. У Степу, Лісостепу та в Криму — звичайна рослина, на Поліссі трапляються рідко.

Заготівля і зберігання. Використо­вують коріння (Radix Eryngii campestris), яке викопують рано навесні або восени, після визрі­вання насіння, бажано після дощу, коли грунт м'який. Помиті коре­ні нарізують кусочками по 8—10 см, розрізують уздовж і сушать при температурі до 50°. Сухої си­ровини виходить 25%. Сировину треба берегти від гризунів, яких вона приваблює.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Корені містять сапоніни, сахарозу, невелику кіль­кість дубильних речовин, сліди алкалоїду, близько 0,1% ефірної олії та яблучну, лимонну, малонову, оксалову, розмаринову, глі­колову і хлорогенову кислоти, до 160 мг % вітаміну С. Надземна ча­стина має близький до коренів хімічний склад, але в інших спів­відношеннях. Насіння містить до 0,6% ефірної олії з запахом амб­ри і мускусу.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Коріння виявляє се­чогінну та спазмолітичну дію. За­стосовують його проти коклюшу, при нефритах, водянці, статевій слабості, простатиті, для підви­щення апетиту, при запаленні се­реднього вуха.

В народній медицині коріння і траву (Herba Eryngii campestris) використовують як ліки при шкір­них хворобах, туберкульозі, скро­фульозі, набряках ніг, сказі, затримці менструації, пародонтозі гастралгії, виразці шлунку та гній­них катарах верхніх, дихальних шляхів, сік з трави або коріння — проти сухот, шкірних хвороб та як сечогінний засіб — при літіазі. Зовнішньо препарати з миколай­чиків використовують для ком­пресів при запаленнях очей і під­вищеній вразливості їх на світло. Молоді пагони придатні на сала­ти, а молоде листя — для мари­надів (збуджує апетит); можна їс­ти й корені — зацукрені або від­варені (як домішку до салатів). Трава входить до складу галено­вого препарату нірон (ФРН).

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коріння (25 г коріння на 0,5 л води, варити 10 хви­лин) пити 4 рази на день до їди;

сві­жий сік з трави або коріння п'ють по 1 столовій ложці на півсклянки води з додаванням меду, 3 рази на день.