День Праці. День Св.Йосипа працівника

Походження святкувань початку травня деякі історики ведуть аж до поганських часів. Мовляв, саме у цей час відбувався фестиваль родючості.
 Одначе нині 1 травня скрізь у світі є тим, чим воно і сприймається, – днем працівника. Його найбільше відзначають партії, що називають себе “захисниками людей праці”, і його у різні часи брали на озброєння тоталітарні режими, що називали себе соціалістичними.

Уряди та підприємці вбачали у цьому дні певну загрозу, тому проти організаторів протестів і святкувань часто застосовувалися репресії.

Цей день зіграв велику роль у португальській революції 1974 року та у боротьбі проти апартеїду у Південній Африці.  

Коли ж у пореволюційній Росії, а відтак СРСР, 1 травня стали відзначати як одне з головних державних свят із масовими офіціозними демонстраціями, на які у добровільно-примусовий спосіб виганяли людей на пронесення прапорів та портретів представників комуністичної верхівки, і що відтак завершувалися побутовою пиятикою й шашликами, на Заході виступи у цей день почали сприймати як щось на кшталт державної зради.

У Третьому Рейху націонал-соціалісти, прийшовши до влади, 1933 року теж оголосили 1 травня Днем працівників.

Фашисти в Італії запровадили день праці 21 квітня.

 В останні роки – у часи економічної кризи на початку травня на Заході відбуваються багатотисячні акції активістів, що називають себе антикапіталістами й антиґлобалістами. Їхні демонстрації неодноразово завершувалися сутичками з поліцією.

З 1 травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1 або 2 травня. Але ж слово маївка раніше мало зовсім інший зміст. А саме, демонстрацій і страйків працівників у боротьбі за свої права. 1 травня – міжнародний день працівників. Його початки – у боротьбі за 8-годинний робочий день. 


Львівська маївка 1890 року — перша маївка на українських землях. Організована комітетом, створеним у березні 1890 року австрійськими і польськими соціал-демократами у Львові на виконання ухваленого в липні 1889 II (Паризьким) конгресом ІІ Інтернаціоналу рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій солідарності трудящих. Ці демонстрації мали проводитися в пам'ять про виступи робітників Чикаго (США) 1 травня 1886 з вимогами запровадження 8-годинного робочого дня.

Меморіальна таблиця львівської ратуші на честь демонстрації 1890 року.
Пам'ятна таблиця на східному фасаді ратуші у Львові. Скульптор Микола Посікіра.

1 травня 1890 у Львові біля міської ратуші (пл. Ринок) зібралися близько 4 тисяч українських, польських та єврейських робітників. Серед присутніх зокрема були Іван Франко та Михайло Павлик. Віче ухвалило резолюцію, в якій вимагало встановлення 8-годинного робочого дня, заборони праці дітей та нічної праці для жінок, запровадження загального виборчого права.

Ще в жовтні 1884 року Федерація профсоюзів проголосила своєю ціллю домогтися встановлення 8-годинного робочого дня до 1 травня 1886 року. Напередодні 1 травня 1886 року за сприяння профсоюзів почали відбуватися мітинги і страйки: за період між 25 квітня та 4 травня 1886 року було проведено щонайменше 19 таких акцій. 1 травня 1886 року у Чикаго близько 35 тисяч робітників не вийшли на роботу, 2 і 3 травня до них приєдналися ще кілька десятків тисяч осіб. Основною вимогою страйкарів було введення 8-годинного робочого дня зі збереженням оплати праці як за 10-годинний. Виступи робітників призвели до сутичок з поліцією: за період 1-3 травня відбулося щонайменше 12 таких інцидентів, 3 з них з використанням зброї з боку поліцейських.

3 травня страйк на сільського сільськогосподарському заводі МакКорміка переріс у трагедію: поліцейські відкрили вогонь по робітниках, що призвело до загибелі 2 осіб серед страйкарів. Реакцією на силове придушення страйку став мітинг, скликаний анархістами на вечір 4 травня.

Portraits of the Haymarket Martyrs

Виступ на Гаймаркеті — мирна демонстрація робітників з вимогою встановлення 8-годинного робочого дня, що відбулася 4 травня 1886 року на площі Гаймаркет у Чикаго, США. Під час акції було вчинено терористичний акт проти представників поліції: бомбою, кинутою з натовпу, було вбито 1 та смертельно поранено ще 6 поліцейських. Теракт призвів до застосування зброї проти учасників мітингу, через що були поранені кількадесят осіб з числа як протестувальників, так і поліцейських. Як наслідок, 7 учасників демонстрації були засуджені до страти, 1 учасника суд засудив до 15 років ув'язнення. Смертний вирок був виконаний до 4 засуджених, 2 за рішенням губернатора штату смертна кара була замінена довічним позбавленням волі, ще 1 засуджений наклав на себе руки. 1893 року губернатор помилував 3 фігурантів справи Гаймаркет. Пізніше виявилося, що покарані були брехливо обвинувачені в скоєному теракті і не мали до нього ніякого відношення. 

День Св.Йосипа Працівника (1 травня, весь світ)

Католики відзначають день Св. Йосипа Працівника першого травня.

«Святий Йосиф навчає Ісуса теслярській справі». Копія з картини А. Карраччі (1557-1602).

1 травня 1955 року Папа Пій XII, звертаючись до Італійської Католицької Співдружності Трудящих, проголосив цей день святом св. Йосипа Трудівника, надаючи таким чином релігійне значення світському святу праці, яке відзначається у всьому світі з 1892 р

 

Церква Св. Йосипа Працівника знаходиться в місті Фоджі на вулиці Караччоло. Католицький храм, побудований в архітектурному стилі модерн, був освячений в 1959 році.
Церква названа в честь Святого Йосипа, проголошеного покровителем робітників Папою Бенедиктом XV.

Церква Св. Йосипа Працівника

• Chiesa di San Giuseppe Artigiano, Foggia

• Via Caracciolo, 7 71121 Foggia FG, Италия

 Фасад церковної будівлі має сучасний дизайн. Усередині знаходяться декілька скульптур італійських майстрів 2-ї половини XX століття. Церква Св. Йосипа Працівника розташована біля міського стадіону в Фоджа. Храм побудований відповідно до архітектурним проектом Джорджа Кальза Біні. Він же проектував баптісерій для здійснення хрещення, водні чаші, а також тротуарні доріжки та інші елементи комплексу. У приміщенні церкви знаходяться вітражі Гвідо Гріллі, на яких зображуються біблійні сцени, а також Святий Йосип.
Більш ніж у 80 країнах (включаючи Індію) День праці не відзначають.

У повоєнний час на Заході в багатьох країнах було запроваджено вихідний 1 травня. Зокрема, у багатьох містах Франції – це єдиний день року, коли не працює навіть громадський транспорт.

Додатковий вихідний на початку травня є в багатьох країнах світу, проте це необов‘язково саме 1 травня. Наприклад, у Великій Британії це – перший понеділок місяця, аби народ відпочив 3 дні.

Дні, присвячені праці і працівникам, існують в 142 країнах світу, але не всі вони святкуються саме 1 травня.

 Всесвітній день охорони праці (28 квітня, весь світ)

Всесвітній день охорони праці - свято, що відзначається щорічно 28 квітня. Це також міжнародний день пам'яті робочих, які загинули або отримали травми на роботі.

 

Workers' Memorial Day ribbon

 Історія Всесвітнього дня охорони праці починається з 1989 року, коли профспілками і працівниками було проведено «День пам'яті загиблих працівників» в США і Канаді в пам'ять про тих, хто постраждав або загинув на робочому місці. Десять років по тому більш ніж в 100 державах планети проводяться акції та заходи, спрямовані на привернення уваги людей і чиновників до різних проблем, пов'язаних з охороною праці.

Під нинішньою назвою ВДОП вперше відзначався в 2003 році за ініціативою Міжнародної організація праці. МОП, офіційно заснувавши цей день, мала на меті привернути увагу до масштабів проблеми. За даними МОП, на робочому місці щодня в світі гине 5-6 тисяч чоловік, причому щорічно ця цифра збільшується приблизно на 10%. Нерідкі випадки, коли ці жертви пов'язані з бажанням роботодавця заощадити витрати з виробництва за рахунок часткового або повного ігнорування склепінь і правил техніки безпеки.

МОП ніколи не визнавала зручного для наймачів твердження, що нещасні випадки на виробництві і профзахворювання це «невід'ємна частина роботи».

День Праці (перший понеділок вересня, США)

 
 День Праці (англ. Labor day) — національне свято у США, відбувається першого понеділка вересня. Вперше відбувався у штаті Нью-Йорк у 1882 за ініціативи «Центральної профспілки» (англ. Central Labor Union). У 1894 році Конгрес США зробив День Праці федеральним святом. Після цього усі 50 штатів зробили День Праці офіційним святом.
Вперше відзначався в штаті Нью-Йорк в 1882 році за ініціативою «Лицарів праці» (англ. Knights of Labor). У 1894 році Конгрес США зробив День праці федеральним святом. Після цього всі 50 штатів зробили День праці офіційним святом.

Labor Day Parade, Union Square, New York, 1882 (Lithographie)

Традиційно День праці в США відзначається більшістю американців як символічний кінець літа; святкується в перший понеділок вересня з 1882 року. Форма святкування Дня праці була запропонована як вуличний парад в 1880 році, який представляє «силу і солідарність торгових і профспілкових організацій», після чого проводиться фестиваль для працівників та їх сімей. Виступи видатних чоловіків і жінок були введені пізніше, а основний упор був зроблений на економічне і громадянське значення свята. Але пізніше, за рішенням конвенції Американської федерації праці 1909 року, неділю, що передує Дню праці, було прийнято як Трудову неділю, присвячену духовним і освітнім аспектам трудового руху.

У брошурі міністерства праці США, присвяченій Дню праці, говориться: «Це свято народилося в результаті руху американських працівників. Воно стало загальнонаціональним тому, що країна вважає належним щорічно з вдячністю відзначити внесок, який американські працівники внесли і продовжують вносити в ту міць, багатство і добробут, яке стало надбанням нашого народу ».


 

 День подяки за працю (23 листопада, Японія)

В Японії «День подяки за працю» відзначається 23 листопада. В цей день в Японії здавна відзначалося свято подяки за хороший урожай. В основі свята лежить шанування праці, і тому, незважаючи на те, що за багато століть праздник зазнав змін як за формою, так і за змістом, відзначається він і до цього дня - японці дякують один одному за ту посильну допомогу, яку вони внесли для розвитку суспільства. Вони щиро радіють і бажають іншим багато років гідного і довгого життя.



Святкування Дня подяки за працю було затверджено 1948 року Законом про національні свята Японії. Згідно з цим Законом, мета Дня полягає у «шануванні праці, святкуванні продуктивності і взаємоподяці членів нації.».
До поразки Японії у Другій світовій війні замість Дня подяки за працю відмічали традиційне японське свято Ніїнамесай — синтоїстський ритуал подяки богам Неба і Землі за врожай злаків. Цим ритуалом, що тісно був пов'язаний з культурою рисівництва, керував Імператор Японії і проводив його в Палаці Божественної радості на території своєї Імператорської резиденції.
Століттями Ніїнамесай відзначали щорічно за старим японським календарем — 2 дня зайця 11 місяця. Проте перехід Японії на новий григоріанський календар у 1873 автоматично переносив це свято на січень наступного року. Це нівелювало зміст Ніїнамесаю, який символізував подяку за врожай року, що завершувався. Тому було вирішено прирівняти 11 місяць японського календаря до 11 місяця григоріанського, а 2 день зайця до 23 числа. Через це, починаючи з 1874 року, старе японське національне свято Ніїїнамесай стали відмічати 23 листопада.
Після затвердження нової Конституції Японії 1948 року і втрати синтоїзмом статутусу державної релігії 23 листопада перетворилося на загальнонаціональне свято День подяки за працю. Його назва походила від американських свят — Дня праці та Дня подяки. Ніїїнамесай же стали відзначати лише у Ісе дзінґу та інших синтоїстських святилищах.

В цей день у багатьох місцях проводиться також Свято працівників сільського господарства - Ногьосай, заснований в 1962 році. Під час свята влаштовуються виставки сільськогосподарської продукції, машин, знарядь, добрив, хімічних засобів захисту рослин та інших предметів, необхідних для сільськогосподарського виробництва, а також виставки нової літератури з питань наукових і технічних досягнень в цій області. Переможцям таких виставок присуджуються премії - імператорська і міністра сільського, лісового і рибного господарства.