1 вересня у першокласників відкривається перша сторінка шкільного життя! Вони святково вбрані з квітами, вирушають до школи із новим портфелем! Вже готові зошити, підручники, канцелярські прилади! Батьки підготували особисте робоче місце для учня вдома, де учні будуть виконувати завдання. В цей святковий день, кожна мати і батько, дідусь чи бабуся прокидаються як найраніше, аби неодмінно провести свою дитину до школи – якщо не за ручку, то ідучи поруч, або проведе поглядом і стоятиме довго, аж допоки видно її дитя. Усі учні прощаються із теплими безтурботними днями літніх канікул і поринають у світ нових відкриттів та наполегливої праці над здобуттям знань та чеснот.
 |
Останнім часом в Україні відроджується традиція одягати учням шкільну форму в стилі національних костюмів.
Вперше в Україні, бренд Varenyky Fashion cтворив колекцію шкільної форми в етностилі Minivarenyky by VarenykyFashion. Поєднав зручні сучасні моделі одягу для дітей з традиційною українською вишивкою та оберегами. www.minivarenyky.com |
Так виглядала шкільна форма в українській школі в 1937-му році за часів напування на тих теренах Чехословаччини, єдиного режиму, що не проводив насильницької деукраїнізації.
 |
|
Церковно-парафіяльна школа (1880-х рр. з с. Лоташеве Тальнівського р-ну Черкаської обл.) - однокласна з трирічним навчанням. Таку школу в народі називали “трикласа”. В одній половині – сіни, класна кімната й учительська, в другій – помешкання вчителя з окремим виходом назовні: кухня-їдальня і спальня-кабінет.
В музеї щороку 1 вересня є можливість отримати благословення і настанову на новий навчальний рік від священика з діючої церкви на території музею, дізнатися про це більше можна на сайті Парафії Св. Архистратига Михаїла с. Пирогів (http://www.parafia.org.ua/dytyacha-storinka/). В багатьох церквах України за давніми традиціями 1 вересня, або в найближчу неділю вересня, благословляють учнів та вчителів, портфелі з шкільним приладдям. До радянських часів в Україні кожен навчальний день в школі починався з молитви.
Раніше в основному в українських селах навчальний рік починався 1 грудня за старим стилем (тепер це за новим стилем 14 грудня) в день пророка Наума. Хоч згодом терміни початку навчання були змінені, на території України, яка перебувала у складі інших держав, початок навчального року починався відповідно до законодавства цих країн, але в ремісничих цехах і братствах майстри продовжували набирати собі учнів на святого Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. З цього дня починали освоювати музичні інструменти ті, хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці. Хто не зміг осилити професійних навиків, таких у народі називали "партачами", звідси і приказка: "Партача й Наум не наведе на ум".
Святий Наум жив у VII ст. перед Христом і був одним із 12 "малих" пророків. У 695 році він передбачив знищення міста Ніневія, столиці ассирійської держави. Сама трагедія сталася 625 року, через сімдесят літ після пророцтва. Хоча на заклик св. пророка Йони король зі своїм народом покаялися у своїх гріхах і Бог прийняв їхню покуту та відвернув від них кару, невдячні ніневітяни знову повернулися до колишнього грішного життя. Тоді Господь навів на Ніневію халдейців, персів і арабів, які нещадно знищили все місто. У своїй пророчій книзі Наум пише: "Господь довготерпеливий і силою великий, але без кари винного не залишає" (Наум 1, 3). Помер пророк Наум природною смертю у глибокій старості.
Святий Наум жив у VII ст. перед Христом і був одним із 12 "малих" пророків. У 695 році він передбачив знищення міста Ніневія, столиці ассирійської держави. Сама трагедія сталася 625 року, через сімдесят літ після пророцтва. Хоча на заклик св. пророка Йони король зі своїм народом покаялися у своїх гріхах і Бог прийняв їхню покуту та відвернув від них кару, невдячні ніневітяни знову повернулися до колишнього грішного життя. Тоді Господь навів на Ніневію халдейців, персів і арабів, які нещадно знищили все місто. У своїй пророчій книзі Наум пише: "Господь довготерпеливий і силою великий, але без кари винного не залишає" (Наум 1, 3). Помер пророк Наум природною смертю у глибокій старості.
Загалом покровителями каліграфії і будь-якої науки вважалися також Іван Богослов, безсрібники Кузьма та Дем'ян. В одному з букварів XVII століття мовиться: «Є звичай багатьом (учням) возвеличувати молебні святим безсрібникам Кузьмі та Дем'янові, і святому пророкові Науму, і ангелові своєму».
Отже, з днем Наума пов'язували початок процесу навчання. М. Маркевич писав: «У цей день святого Наума добре починати вчити дітей: наука на ум піде».
Так воно чи ні — сказати важко, але традиція, безперечно, цікава і варта пошани. Про це мовлять і прислів'я:
- Вчися, сину, азбуки — прийде хліб сам в руки.
- Не збирай синові худоби, а збирай йому розум.
- Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі.
- Я не знаю ні «аз», ні «буки» — прийде Наум і змусить до науки.
- Прийшов Наум — пора братися за ум.
У народі цей день вважали сприятливим для початку навчання дитини. Це, у першу чергу, свідчило про відповідне прочитання імені пророка. «Наум – наведе на ум» - звучала давня приказка. Хоча у справжньому, далекому від звичних асоціацій перекладі, ім’я Наум означає «утішитель». За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму. Особливо це стосувалося дітей слаборозвинених. За традицією батькам, треба було ставити в церкві свічку святому Наумові на пошану, а дитині на розум.
Цього дня кожен перехожий міг привітати учня по дорозі до школи словами: "Рости мудрий, вивчай усі науки, і хай тобі книга буде супутницею в житті”.
На початок навчального року учителі давали учням завдання вивчити вірш, написати оповідання чи зарисовку про побачене, почуте, про спостереження над якимось природним явищем.
Напередодні Наума батьки одвідували дячка (пізніше — вчителя) і зголошувались про оплату. Вона регулювалася обопільною домовленістю: забезпечити дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята, допомагати вчителеві під час жнив тощо.
Увечері напередодні свята батьки запрошували хрещених батьків, котрі приходили з букварями, й діти починали напам'ять заучувати літери. Хрещені матері, приходили з книжечками, і діти разом з ними вчили вірші, повторювали пройдене в школі. Діти змагалися між собою, хто швидше вивчить вірш та розповість його без помилок.
Для учнів готували цього дня особливу страву з зерна, яке є символом Слова Божого з притчі про сіяча (Луки 8 розділ, Марка 4 розділ, Матвія 13 розділ), що непомітно проростає в людському серці в Божу мудрість.
До нашого часу люди назизають "однокашниками" тих, з ким в дитячі роки разом навчалися в одній школі, одну кашу їли.
Ввечері до «кашоїда», так називали першокласника, мав прийти хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжку, застеляли її кожушком, і гість, взявши ножиці, підстригав хрещеника, «щоб справно в голову йшла наука». Роблячи перший відстриг, казав: — Батюшка Наум, виведи сина на ум!
Ввечері до «кашоїда», так називали першокласника, мав прийти хрещений батько з букварем. Посеред хати ставили діжку, застеляли її кожушком, і гість, взявши ножиці, підстригав хрещеника, «щоб справно в голову йшла наука». Роблячи перший відстриг, казав: — Батюшка Наум, виведи сина на ум!
По завершенні цієї обрядової дії обоє сідали за стіл і завчали напам'ять кілька літер. У 18 столітті навіть пекли особливі пряникові абетки, за якими діти навчалися грамоті. Господиня тим часом готувала пшонянку як ознаку доброго навчання, «бо треба чимало каші з'їсти, щоб опанувати наукою». Перед сном годилося скупатися у ночвах, змити в зіллі голову і підготувати новеньку сорочку.
Удосвіта на Наума син з батьком йшли до церкви, де панотець мав прочитати над головою Євангелію.
Вдома мати подавала на сніданок лише кашу. Після цього школяр ставав навколішки, молився вголос, а мати благословляла іконою. Потім витягувала свячену вербову галузку і віддавала чоловікові, який тричі стьобав нею сина, приказуючи:
— Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, синку, добре наука давалась!
Дітлах брав у руки обгорнутий новим рушничком горщик з кашею, а батько плату для вчителя, і вони вирушали до школи.
Зайшовши спочатку до дяка, селянин уклінно вітався:
— Доброго дня, пане-дяче! Оце і є мій учень, то прошу вас, аби ви навчили його уму-розуму!
Доки старші частувалися, майбутньому школяреві годилося стояти при божниці, скоса поглядаючи на пучок різок, котрі не переводились у дячка, як «Божа наука».
Звільнившись, дяк влаштовував іспит, нагадуючи при цьому: якщо хлопець буде слухняним і чемним, то «Наум поставить на ум», а коли ні, то допоможуть різки.
На цьому й розходилися. Батько йшов до церкви, ставив свічку перед покровителем, нашіптуючи:
— Святому на пошану, а моєму синові на розум.
Як відомо, у XVII столітті в Україні був високий рівень освіти. Численні іноземні мандрівники, проїжджаючи країною, захоплювалися високим освітянським статусом народу. Зокрема, відомий французький інженер (Гійом Левассер де Боплан) у своїх путівних замітках «Опис України» відзначав, що практично в кожному селі були школи, а за рівнем письменності наш народ випереджав найбільш розвинені європейські.
Протягом двох сторіч (XVI—XVII) освітнім розвитком займалися церковні Братства. Вони організовували на свій кошт народні школи, де здобували освіту селянські діти.
Згодом, коли Україна потрапила під імперську «опіку» Росії, царизм заборонив викладання та книгодрукування національною мовою. А коли до Петербурга були перекачані наукові кадри, народна освіта майже зовсім занепала.
Чітко продуманий і блискуче проведений колонізаційний захід великодержавної політики призвів до того, що наприкінці XVIII — початку XIX століття Україна за рівнем освіти займала одне з останніх місць в імперії.
І хоч при окремих церквах існували церковно-приходські школи, навчання велося російською та церковно-слов'янською мовами, що вельми гальмувало освітній прогрес.
Найосвіченішою особою в селі вважався дяк, який, власне, і здійснював навчання. Це були переважно малоосвічені особи, які суворо дотримувались аскетичних канонів навчального процесу за так званим букво-називним методом (потрібно було завчати літери за схемою: а-аз, б-буки, в-веди, з-зело, м-мисліте тощо).
Таке навчання було вельми тяжким і малозрозумілим для непідготовлених сільських дітей. Крім того, бракувало й спеціальних посібників: навчання здійснювалось за двома книгами — «Часословом» та «Псалтирем».
Згодом навчальний процес трохи спростили, але в основі залишилася схоластична метода букв-значків — заучування безлічі складів механічною дією.
Опріч того, вчителям дозволялось застосовувати фізичні покарання за неуспішність. Дітей, які в силу своїх розумових даних не могли швидко опановувати ази науки, дяк міг відшмагати різками, скубати за чуба, крутити вуха чи бити ясеновою лінійкою по долонях. Все це відлякувало дітей від школи.
Таких чи подібних історій траплялося безліч. Проте селяни все ж відправляли «в науку» своїх дітей, переважно хлопців, бо їм доводилося «йти в москалі», а отже, освіта знадобиться хоч би для того, щоб писати листи.
До речі, за царя не приймали скарг чи будь-яких заяв, якщо в них були граматичні помилки й нерозбірливий почерк. Саме ця обставина змушувала багатьох шукати грамотного писаря, сплачувати йому чималу таксу грішми чи харчами. Зрештою, мали непоганий заробіток й ті, хто вмів читати Псалтиря над покійником чи Апостола в церкві.
Історія 1-ого вересня як особливого дня сягає своїм корінням у глибоку давнину, а саме - в 4 -те століття нашої ери. У 325 році Костянтин Великий, римський імператор, який зробив християнство державною релігією, скликав перший Вселенський собор, на якому, крім іншого, було вирішено починати новий рік з 1 вересня. Державний день Нового року 1 вересня було встановлено 27-ою Новелою Юстиніана у VI ст., натомість на Заході Новий рік починався у різні часи - 25 березня, Великдень, 1 січня (Римський індикт). Останній як “папський” Новий рік нарешті переміг на Заході. На Русі ж святкували Новий рік у березні, і тривало це досить довго. Тільки в 1492 році православна Московія почала відзначати початок нового року 1-ого вересня. Русь (Україна та Білорусь) у складі Речі Посполитої 1582 року першими у світі прийняли “новий стиль” (григоріанський календар) та 1 січня як світський державний Новий рік. Натомість православна церква і українці, що трималися православ’я, дотримувалися візантійського “новоліття” 1 вересня. На території, підвладній Російській імперії, продовжувалося вересневе «новоріччя», доки 1699 року Петро Перший не видав указ про перенесення Нового року на 1 січня, щоб не відрізнятися від Європи. Так вийшло, що 1699 рік тривав всього 4 місяці - з 1 вересня по 1 січня, коли почався новий.
Чому навчальний рік розпочинався 1-ого вересня?
У 1804 році вийшов наказ царського уряду, яким було встановлено статут начальних закладів і єдиний час початку і завершення навчального року – гімназії починали свою діяльність з 1 вересня, а закінчували 1 липня. Всі гімназії були при православних церквах, тому і навчання в них логічно було почати з церковного нового року - з 1 вересня за старим стилем (тепер це 14 вересня). До цього указу в царській Росії ніколи не було єдиної дати початку навчального року. Гімназисти найчастіше були дітьми дворянського походження або духовенства, а тому не прив'язані до сезонних сільськогосподарських робіт, бувало, що гімназисти сідали за парти ще в серпні, з середини 19 століття для гімназистів учбові заклади відкривали свої двері вже 14-15 серпня, тоді як діти в сільських школах, починали навчання аж 1 грудня за старим стилем (тепер це 14 грудня) на праздник Пророка Наума, коли найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім’ї можна було саме в цей час.
 |
| Гімназистки в формі, 1915 р. |
У перші роки радянської влади порядок початку навчального року залишався невизначеним. І лише у 1935 році вийшла постанова Раднаркома і ЦК ВКП (б) «Про організацію навчальної роботи і внутрішнього розпорядку у навчальній, неповній середній і середній школі». У першій статті цього документа говорилось про те, що на території Радянського Союзу в усіх школах початок навчального року встановлюється з 1 вересня. Слід зазначити, що хоча 1 вересня з того часу почало набувати святкових рис, але як державне свято почало відзначатися лише через 45 років. У 1980 році вийшов наказ Президіуму Верховної Ради СРСР «Про святкові і пам’ятні дати», де 1 вересня було оголошено державним святом під назвою «День знань». Але перший раз його відзначили лише у 1984 році. З тих часів традиція не переривалась в Україні навіть і після розпаду СРСР.
Хоча 1 вересня як День Знань вважається міжнародним святом, традиція починати цього дня навчальний рік існує далеко не в усіх країнах. Наприклад , в Японії перший дзвінок дзвенить 1 квітня, а останній - у березні наступного року, в Італії — 1 жовтня, в Грузії — 20 вересня, в Греції - 12 серпня, в Швеції – 15 серпня . В США взагалі немає чітко встановленої дати першого дня нового навчального року. Дату визначає кожен освітній округ. В Австралії навчальний рік починається в лютому , а в Німеччині - в середині жовтня. Нова Зеландія відправляє дітей на навчання у лютому, а Південна Африка - у січні. В Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя. Хоча у кожній країні дата та історія першого навчального дня різна та всіх їх об’єднує святкова атмосфера, посмішки першокласників та віра в щасливе майбутнє.
1 вересня пов'язано ще з однією сумною датою. Саме з 1 вересня 1939 року пов'язуються дата початку Другої світової війни, єдиного конфлікту в якому була застосована ядерна зброя. Тому в деяких країнах в цей день існує традиція проводити в школі перший урок на тему Миру. Тож пропонуємо вам помолитися про настання довгоочікуваного миру в нашій Державі, та в інших куточках світу молитвою, яку написав всесвітньовідомий письменник і поет Томас Мертон.
Молитва про мир Томаса Мертона
Всемогутній і милосердний Боже, Отче всього, Творче й Володарю Всесвіту, Господи Історії, чиї діла бездоганні, чиє співчуття до людських помилок невичерпне, у Твоїй волі наш мир.
Вислухай милосердно цю молитву, яка возноситься до Тебе посеред криків і розпачу світу, в якому Тебе забули, в якому не закликають Твоє ім’я, в якому насміхаються з Твоїх законів та ігнорують Твою присутність. Вислухай, бо ж ми, не знаючи Тебе, не живемо у мирі.
Допоможи нам запанувати над зброєю, яка загрожує запанувати над нами. Допоможи нам використати науку для миру і багатства, а не для війни і нищення. Покажи нам, як використати ядерну енергію для добра, а не для згуби наших дітей.
Розв’яжи внутрішні суперечності, які неймовірно і незносно розрослися в нас. Вони водночас і наша мука, і благословення: якби ж Ти не залишив нам світла совісті, ми би не могли страждати. Навчи нас витривалості в болю, стражданні й невпевненості. Навчи нас, як чекати і як довіряти. Обдаруй нас світлом, обдаруй силою і терпеливістю всіх, хто працює заради миру. Амінь.”
Також батьки та хрещені можуть помолитися за свою дитину, що йде до школи, молитвами:
Молитва за дитину, яка починає навчання
Преблагий Господи Боже, зішли ласку Твого Духа Святого на дитину мою, даруй їй розуміння і зміцни духовні сили її. Пригорни її до себе, як пригортав і благословляв дітей, коли приходили до Тебе. Відкрий розум дитини моєї до навчання і щедро поблагослови початок навчання її. Оточи сина мого/доньку мою та його/її товаришів любов’ю та опікою Своєю, щоб зростали і навчалися у мудрості і благодаті Твоїй. Нехай дитина моя глибоко сприймає науку на славу Тобі, Творцеві нашому, нам, батькам, на поміч і потіху, Церкві й Батьківщині — на служіння й користь. Благослови учителів, вихователів, директора і нас, батьків, щоб дітей вели в Бозі дорогою пізнання істини. Амінь”
Молитва за дітей, що ходять до школи
Боже, Отче всякого світла і знання! Споглянь ласкавим оком на моїх дітей-школярів. Поблагослови їх, Господи, щоб вони набули у школі знань, потрібних для життя, а перед усім ушляхетнили свою душу і серце. Поблагослови їх, Господи, і захорони від дитячих пустощів, та дай, щоб пильно прикладалися до науки. Поблагослови їх, Господи, і охороняй їх перед злим товариством, та вчини, щоб вони дружили лише з дітьми добрими і побожними. Поблагослови, Господи, також і вчителів, щоб їхній вплив на дітей був спасенним; нехай, Господи, ця школа принесе моїм дітям дочасне, а ще більше духовне добро. Амінь
Молитва на початок навчального року
Боже, вислухай наші прохання, які ми з глибокою вірою підносимо до Тебе через найкращого Учителя Ісуса Христа, нашого Господа, який Живе і Царює в Єдності Святого Духа. Нехай Всемогутній Бог благословить учнів і провадить їх у новому навчальному році так, щоб вони пізнали Його Мудрість і старанним навчанням добре готувалися до виконання свого життєвого покликання. Нехай Ісус Христос, Божий Син і Єдиний їхній Учитель, освітлює їх Своїм Словом, щоб вони у новому навчальному році йшли за Ним і зростали в Його Дружбі і Любові, а Дух Святий, який від Хрещення постійно їх провадить, дав їм мужність і витривалість, щоб вони словом і прикладом привертали до Ісуса Христа ще й інших людей. Нехай усіх їх благословить Всемогутній Бог Отець, і Син, і Святий Дух. Амінь
Учні можуть помолитися молитвами:
Молитва за батьків
Всемилосердний Боже! Дякую Тобі за моїх батьків та за всі добра, які ти мені подав через них. Вони виховали мене, навчили мене любити Твої святі заповіді та бридитися гріхом. Я люблю їх і хочу їх завжди шанувати і слухати. А Ти, Господи, допоможи мені Твоєю ласкою, щоб я цю постанову виконав (виконала).
Благослови їх, Господи, всяким добром та довгим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі. Дай, щоб вони на старості своїх літ діждалися потіхи від своїх дітей, а передусім від мене; а по смерті прийми їх і мене до небесного царства. Амінь.
Молитва на початок шкільного року
Господи Ісусе, сьогодні розпочинаю новий шкільний рік. Знаю, що всяке знання, дари і таланти походять від Тебе. Це Ти постійно дозволяєш мені відкривати нові таємниці. Дякую Тобі за вчителів, які йтимуть поряд зі мною протягом цього шкільного року, за прибиральницю, яка дбає за порядок у школі, за кухарів, які готують нам смачні обіди. Прошу Тебе, Господи, перебувай зі мною, коли буду відкривати книжку, виконувати складне завдання, а також, коли буду бігати і співати. Зішли мені Твого Духа, аби протягом цього року я добре вчився {вчилася) і Тобі служив (служила).
Молитва за вчителів
Господи Ісусе, Ти дав нам вчителів, аби вони вчили нас добре жити. Прошу Тебе за них - нехай будуть людьми мудрими і мають велике серце. Нехай знаходять для нас час і розуміють нас. Амінь.
Молитва за нашу школу
Господи Ісусе, прошу Тебе за нашу школу. Вчини так, щоби учні серйозно ставились до навчання, а вчителі любили дітей і, окрім знань, подавали добрий приклад життя. Нехай наша школа буде місцем, де знають і шанують Твої заповіді.
Молитва за Батьківщину
Боже наш, Отче і Господи всього людства. Прошу Тебе сьогодні про опіку над моєю Батьківщиною і над тими, які Нею керують. Дай їм Твою мудрість, аби вони добре дбали про потреби всіх людей. Амінь.
Молитва за друга
Любий Ісусе, мій Друже! Сьогодні я хочу молитися за мого сердечного друга (подругу). Прошу Тебе, не забувай про нього (неї). Допомагай йому (їй) своєю благодаттю і уділи те, чого він (вона) найбільше потребує.
Молитва учня (учениці)
Мій любий Ісусе! З цілого серця дякую Тобі за Ласку, що можу ходити до школи. З вдячності за це обіцяю добре навчатися. Обіцяю завжди бути чемним (чемною) і слухняним (слухняною) перед моїми вчителями, бо знаю, що й Ти, любий Ісусе, зростаючи в Назареті, був пильним, уважним і слухняним Своїй Матері та опікунові святому Йосифові. Благослови мене, Любий Спасителю! Твоєю Ласкою допоможи мені, щоб я виконав (виконала) мої постанови, щоб я добре навчався (навчалася) і тим приносив (приносила) Тобі більшу славу, батькам потіху, українському народові честь, а собі, як для душі, так і для тіла, користь. Амінь
Молитва про дарування розуму
(cв. Іван Золотоустий)
Дай, Господи, мені, недостойному, Ласку Розуміння, щоб розпізнати все те, що є приємним для Тебе, а корисним для мене, і не тільки розпізнавати, але й виконувати, щоб я не захоплювався і не займався непотрібним, щоб співчував страждаючим і розумів грішників. Амінь
Молитва допомоги
(Якщо не знаєш, як учинити в даній ситуації)
Господи, я є людиною грішною і не розумію, як зараз потрібно мені поступити, але Ти, Милостивий, підкажи мені. Амінь
Молитва перед навчанням (1 молитва)
Преблагий Господи, зішли нам Ласку Твого Святого Духа, який дарує розуміння і зміцнює наші душевні сили, щоб, сприймаючи подану нам науку, ми виросли Тобі, нашому Творцеві, на славу, батькам нашим на потіху, Церкві й Батьківщині на користь. Амінь
Молитва перед навчанням (2 молитва)
Милосердний Господи, допоможи мені в навчанні, яке розпочинаю задля мого спасення і на Твою славу. Амінь.
Молитва після навчання (1 молитва)
Дякую Тобі, Боже, за допомогу, подай мені силу, терпеливість і розум для продовження навчання задля мого спасення і на Твою славу. Амінь.
Молитва після навчання (2 молитва)
Дякуємо Тобі, Творцеві, Який послав нам Свою Ласку, щоб ми добре розуміли науку. Благослови наших керівників, викладачів, вчителів і батьків, що ведуть нас дорогою пізнання життя, дай нам силу і наполегливість до продовження цього навчання. Амінь
Молитва за гарні канікули
Боже, від Тебе походить усе. Прошу Тебе, аби в час канікул я не втратив (втратила) бажання молитися, брати участі у св. Літургії та робити добрі діла. Вчини, аби я шукав (шукала) Тебе на гірських луках і над глибоким морем. Дозволь мені пізнавати Тебе над озером і в лісі. Господи, вчини, щоби я завжди втішався (втішалася) красою того, що Ти для мене створив.
Молитва за вибір професії
Господи, Творче всіх людей, Ти створив Ангелів і людей, щоб перші в Небі, а другі на землі служили Тобі. Ти установив різні стани життя і хочеш, щоб кожен добровільно вибрав собі такий стан, який найкраще відповідає його фізичним, моральним і духовним здібностям. Всі життєві стани і фахи стоять переді мною, але я не знаю, до котрого Ти хочеш покликати мене. Ласкавий Отче, Боже Непомильного Світла, просвіти мій слабенький розум і покажи, в якому стані бажаєш, щоб я служив (служила) Тобі та спас(спасла) свою безсмертну душу. Як тільки довідаюся про твою Волю, то без вагання піду за Твоїм Покликом. Господи, промов до мого серця і просвіти мене. Припадаю до стіп Твоїх, Господи, і чекаю на Твоє Святе і Непомильне вирішення.
Амінь
Матеріал підготувала вчитель початкових класів Лященко Вікторія Юріївна
Немає коментарів:
Дописати коментар