21 лютого – Міжнародний День рідної мови

21 лютого – Міжнародний День рідної мови. Його встановлено рішенням ЮНЕСКО на знак пам'яти розстріляної демонстрації студентів у Пакистані (1952 р.), що вийшли на захист бенгальської мови всупереч насаджуваній мові урду. У Пакистані тепер це День Мучеників. 

1952 року тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення. Це було негативно сприйнято, особливо на сході, де майже виключно розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого 1952 року, під час демонстрації протесту в Дацці, поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш, ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 вперше міжнародний день рідної мови.

Пям'ятник жертвам, встановлений у Дацці

 

Демонстрація 21 лютого 1952 в Дацці
 

Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, котрі активно розмовляють рідною мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов, котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
 
  Конспект уроку 21 лютого - Міжнародний день рідної мови




В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

У 2013 в центрі Рівного встановили найвищу в світі та Україні літеру української абетки. Літера «Ї» - занесена до Книги Рекордів України як найвища. А окрім того саме вона є виразно українською і унікальною, оскільки не використовується в жодній іншій мові.

Привітання до свята: 21 Лютого - Міжнародний день рідної мови

 22 найцікавіших факти про українську мову


1. ОДНА З НАЙПОШИРЕНІШИХ В СВІТІ! Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. Цією мовою розмовляють жителі Канади, Польщі, Росії, Австралії, США та багатьох інших країн світу. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.

2. ОДНА З ТРЬОХ НАЙКРАСИВІШИХ МОВ СВІТУ! Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

3. УСПАДКУВАЛА І ЗБЕРЕГЛА НАЙБІЛЬШЕ РИС МОВИ, ЩО ЛЯГЛА В ОСНОВУ ВСІХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВ! Як вважає більшість славістів, епіцентром, звідки поширювалися слов’янські мови, була Україна. Пращури українців живуть споконвіку на цій землі, що тепер зветься Україною, тобто вкраяною долею, Богом. . Це дає підстави припускати, що українська мова, як автохтонна, найбільшою мірою і в найбільш чистому вигляді успадкувала й зберегла риси тієї мови, яка лягла в основу всіх слов’янських мов.

4. З точки зору лексики НАЙБЛИЖЧИМИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. СТАРОДАВНЯ МОВА! Українська мова формувалася тисячоліттями. Її основні елементи були започатковані ще в часи, співвідносні з виникненням латинської мови, або й раніше. У VІ ― VІІ ст. вона вже мала окреслено сучасні обриси, про що засвідчують сербська й хорватська мови.

6. НАЙДАВНІША ЗГАДКА ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ датується 858 роком, а вперше українська мова було прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

7. Візантійський мандрівник і історик Пріск Панійський 448 р., перебуваючи в таборі гуннського вождя Аттіли, на території сучасної України записав слова МЕД і СТРАВА ― це вже українські слова.

8. Безперечно українським є напис “коваль Людота” на мечі з ХІ ст., знайденому на Полтавщині, як і значною мірою напис на келихові чернігівського князя Володимира Давидовича, зроблений не пізніше 1151 р.: “А се чара кня[зя] Володимерова Давыдовча, кто из неh пь тому на здоровье а хваля Бога свого осподаря великого кня[зя]”.

9. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

10. НАЙБІЛЬШ ВЖИВАНОЮ ЛІТЕРОЮ в українському алфавіті є літера "П". Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як НАЙРІДШЕ ВЖИВАНОЮ ЛІТЕРОЮ українського алфавіту є “Ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

11. УНІКАЛЬНА ЛІТЕРА Ї, ї — тринадцята літера української абетки. Цієї літери немає в інших алфавітах, створених на кириличній основі, хоча в деяких писемностях на основі латинської використовується графічно майже ідентична літера (Ï, ï; як у англ. naïve).

12. «Найукраїннішою» літерою, тобто не вживаною в абетках інших народів, є «ґ». Цей проривний звук різними способами позначали в українському письмі принаймні з XIV ст. Особливе написання ґ вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556–1561). А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці», запозичивши курсивний різновид грецької гамми (γ), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук. Цим розрізнялися два звуки — фрикативний (як у слові «голова») і проривний (як у слові «ґанок»). Але реформа українського правопису, здійснена 1933 р. без громадського обговорення, в атмосфері галасливих кампаній проти «шкідництва на мовному фронті» призвела до того, що ця літера була безпідставно вилучена з української абетки.
І лише у 1990 p., після більш як півстолітньої відсутності в новому «Українському правописі» було поновлено в деяких словах написання літери «ґ», яка, мабуть, заслуговує ще й на те, щоб називатися найбільш проскрибованою.

13. НАЙДОВШИМ СЛОВОМ в українській мові є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”. В ній міститься тридцять літер.

14. НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ СИНОНІМІВ. Згідно з "Коротким словником синонімів української мови", у якому розроблено 4 279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово "бити" — 45.

15. НАЙЧАСТІШЕ серед іменників ВЖИВАЄТЬСЯ СЛОВО "рука", серед дієслів — "бути", прикметників — "великий", займенників — "він".

16. Декілька фактів про ПАЛІНДРОМИ (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших фраз паліндромів належать "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

17. НАЙДОВША АБРЕВІАТУРА в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'яти літер.

18. Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші.

19. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

20. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

21. Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.

22. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір "Заповіт" Т. Г. Шевченка: 147 мовами народів світу.